9 березня виповнилося 208 років від дня народження українського поета, прозаїка, мислителя, живописця, графіка, етнографа та громадського діяча Тараса Шевченка. Минуло вже понад два століття, але він живий у кожному гарячому серці українця. Для прийдешніх поколінь Шевченко став своєрідним Символом нації.
«Борітеся – поборете, Вам Бог допомагає! За вас правда, за вас слава і воля святая!» – крізь два століття звучать для нас ці пророчі слова нашого Кобзаря у час, коли український народ захищає свою землю від російських окупантів – захищає героїчно, завзято та мужньо! А поетичне слово Тараса Шевченка – це вогник, схожий на полум’я свічки, що запалює душу кожного українця.
Тарас Шевченко – наш духовний океан. Він промовляє словом, що визволяє:
«Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине…
От де, люди, наша слава,
Слава України!
Без золота, без каменю,
Без хитрої мови,
А голосна та правдива,
Як Господа слово».
Шевченкове життя – символ тернистого шляху боротьби за свободу. Воно постало перед українцями живим прикладом того, як можна крок за кроком звільнятися з полону пригніченості, зневіри, комплексу меншовартості і національної депресії. Минають роки, століття, а гострота і сила Шевченкового слова живе. Дух свободи, людської гідності – найвеличніших вселюдських понять – через віки випробувань, пережитих Кобзарем, приходять до українців і додають їм упевненості у власному самоствердженні.
Мотиви загребущості, агресивного ставлення до України з боку Російської імперії, неготовність і небажання прийняти її вільною, розцінення її як загрози поваленню споконвічного деспотизму звучать сьогодні не менш гостро й злободенно.
Тарас Шевченко жив і мислив найвищими категоріями Божого Добра і Божої Правди. Як речник великого національного пробудження, утверджував пророчу істину: «Встане Україна. І розвіє тьму неволі, Світ правди засвітить…».
Його твори – це вся Україна на долоні, це правда і відвертість, це така сила, яка і сьогодні підіймає дух, загартовує, відроджує українців. Сьогодні, у вирі бурхливих подій російсько-української війни, Кобзар надихає наших Воїнів-Героїв на боротьбу проти зухвалого окупанта і дарує стійку впевненість, що «на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати,
і будуть люде на землі!»
